ВС/ВП: Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а тому позови про його стягнення оплачується судовим збором

Фабула судового акту: Закон України «Про судовий збір», а саме норми пункту 1 частини 1 статті 5 вказаного закону визначаються, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому попередня редакція названої норми визначала окрім цього як підставу для звільнення від сплати судового збору подання позовних заяв за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин тобто значно розширювала коло позивів за подання яких судовий збір не сплачується.

У даній справі працівник підприємства звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено частково, а саме із підприємства стягнуто лише заборгованість з виплати заробітної плати та компенсацію за втрату частини заробітної плати.

Позивач зі таким рішення не погодився і оскаржив його в апеляційному порядку. При подання апеляційної скарги колишнім працівником підприємства також було подано клопотання про відстрочення сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Однак апеляційний суд таке прохання не задовольнив та залишив скаргу без руху, а у подальшому повернув її скаржнику.

Обгрунтовуючи свою похзицію апеляційний суд послався на те, що згідно статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільнялися позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, однак, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, які випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Тому оскільки скаржниця не навела обставин, які б свідчили про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору, а наведені нею обставини не мають характеру виключних, то підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.

Вважаючи таке рішення незаконним скаржником було подано касаційну скаргу ,яку умотивовано тим, що відповідно до приписів частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, проте суд апеляційної інстанції помилково не врахував скрутне матеріальне становище скаржниці та відсутність у неї на момент звернення до суду з апеляційною скаргою коштів для сплати судового збору, тому протиправно відмовив у задоволенні клопотання зазначеної фізичної особи про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повернув подану цією особою апеляційну скаргу.

Однак, Велика Палата оцінюючи обґрунтованість та законність вказаних вище судових рішень не погодився із доводами скаржника та визнав рішення апеляційного суду законним.

У свої постанові ВП вказала, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Докладніше з судовим рішенням можливо ознайомитись за посиланням - www.reyestr.court.gov.ua/Review/79684987.

Джерело