Задати питання Задати питання
flag Судова влада України

ЗАТВЕРДЖЕНО
            наказом голови  Ніжинського
міськрайонного суду Чернігівської області
           від «12 » грудня 2017 року № 49-од
 
ПОЛОЖЕННЯ
про взаємодію Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області
із засобами масової інформації та журналістами
 
          Це положення визначає особливості взаємодії Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області (далі - суду) із засобами масової інформації та журналістами.
        Положення розроблено на підставі законодавства України, зокрема Конституції України, Законів України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист суспільної моралі», «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про державну таємницю», «Про звернення громадян», а також підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють забезпечення взаємовідносин судів із засобами масової інформації (далі - ЗМІ), з повагою до свободи слова  журналістів та редакційної свободи ЗМІ, з урахуванням права громадян отримувати інформацію із зали суду, особливостей роботи медіа при висвітленні судових справ та з огляду на важливість авторитету і неупередженості суду в демократичній державі.
 
   1. Організація взаємодії суду зі ЗМІ та журналістами
1.1. Всі документи, які регулюють взаємовідносини судів та ЗМІ мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.
1.2. Контактними особами для ЗМІ зі сторони суду виступають: працівник, який виконує обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря) та суддя-спікер.
1.3. Інформація про цих осіб (П.І.Б) та контактні дані (телефон, електронна пошта) розміщується на веб-сторінці Ніжинського міськрайонного  суду Чернігівської області на порталі «Судова влада».
1.4. Зміст цього Положення доводиться до відома представників ЗМІ через розміщення на веб-сторінці Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області на порталі «Судова влада».
 
   2. Права журналістів
2.1. Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та має виконувати обов’язки, передбачені ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»,  «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
2.2. ЗМІ України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
2.3. ЗМІ можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.
2.4. Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Україні гарантоване Конституцією та законами України.
 
    3. Обов’язки журналістів
3.1. Представники ЗМІ (друкованих, електронних, радіо- і телекомпаній тощо), відвідуючи Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області з метою виконання професійних обов’язків, мають бути обізнаними:
     з необхідністю розуміння принципів діяльності органу судової влади та прояву поваги до суддів;
     з гарантіями кожної особи на повагу до приватності та з правовою відповідальністю журналіста за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя);
     з поняттям презумпції невинуватості;
     з правом кожного на справедливий судовий розгляд його/її справи неупередженим судом;
     з правовим наслідками поширення недостовірної інформації.
3.2. Присутність працівників ЗМІ у приміщенні суду не повинна створювати незручностей для працівників та відвідувачів суду
3.3. Присутність працівників ЗМІ у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу.
3.4. Непокора чи ігнорування зауважень головуючого судді є проявом неповаги до суду і може стати підставою для застосування заходів процесуального примусу та притягнення до адміністративної відповідальності.
3.5. Фото- ,відео- або телезйомки у загальних приміщеннях суду (вестибюлі, коридорах тощо) бажано уникати, оскільки відвідувачі суду мають право на захист своєї приватності. У разі потреби ідентифікації відеосюжету як такого, що ведеться з приміщення суду, операторам рекомендується знімати на тлі вивіски суду ззовні.
3.6. Журналісти мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу (дифамація) та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя). 
 
   4. Доступ журналістів до приміщення суду
4.1. Доступ журналістів до приміщення суду і залів судових засідань, де відкрито слухаються справи, відбувається на загальних підставах.
4.2. Працівники ЗМІ мають право на вхід до приміщення суду за пред’явленням документа, що посвідчує особу працівника засобу масової інформації (редакційне посвідчення, інший документ, виданий редакцією відповідного засобу масової інформації тощо) або документу, що посвідчує особу.
4.3. Працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають відношення до конкретної справи, яка розглядається в суді.
 
   5. Доступ журналістів на судові засідання
5.1. З метою належного виконання професійних обов’язків та уникнення непорозумінь журналістам та представникам ЗМІ бажано прибути до суду завчасно (не пізніше, ніж за 10-20 хв. до початку судового засідання). До зали судового засідання слід заходити після запрошення судового розпорядника або секретаря судового засідання.
5.2. Розгляд справ у суді відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.
5.3. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.  
5.4. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення.     
5.5. Журналісти, як і представники громадськості, мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та під час проголошення судових рішень без попереднього дозволу (акредитації).
5.6. Учасники судового процесу, представники засобів масової інформації, інші особи, присутні у залі судового засідання, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
5.7.  Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.  
5.6. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація із обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.    
 
    6. Порядок під час судового засідання 
6.1. Працівник, який виконує обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря) , допомагає розташуватися журналістам у залі судового засідання, координує їх розташування в залі, забезпечуючи представництво від різних ЗМІ (друковані, мовні, центральні, регіональні, іноземні тощо), а також координує дії інших осіб, які висвітлюють процес або ведуть зйомку.   
6.2. У випадку резонансних судових процесів і великої уваги преси до них,  судом забезпечується рівний доступ як представників громадськості, так і медіа.
6.3. У разі великої кількості представників преси, які бажають висвітлювати хід судового процесу, представник  суду повідомляє про кількість виділених для преси місць в залі і може запропонувати  самим визначитись, хто займе ті місця.  
6.4. Всі присутні в судовому засіданні особи мають дотримуватися порядку під час судового засідання та виконувати розпорядження головуючого.  
 
   7. Запити представників ЗМІ і журналістів
7.1. Загальні положення
7.1.1. Відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян» журналісти та представники ЗМІ мають право звертатися до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з відповідним запитом та отримувати відповідь у строки, передбачені вказаними законами.
7.1.2. У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, питання, яке його цікавить та адреса, за якою він бажає отримати відповідь, а у необхідних випадках мета отримання інформації чи документів.
7.1.3. Запити можуть подаватися  поштою, факсом, телефоном, електронною поштою на вибір запитувача.  
7.1.4. З огляду на стислі строки, в яких працюють журналісти, з урахуванням технології оперативного вироблення інформаційного продукту, з метою підвищення оперативності в наданні інформації на запити, журналістам рекомендовано з усними запитами звертатись до особи, яка виконує обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря) чи надсилати їх на електронну пошту суду.
7.1.5. Якщо суд за власною ініціативою вирішить надати ЗМІ інформацію про судовий процес, що триває, то вона надається у доступний для великої кількості осіб спосіб: шляхом випуску прес-релізів, розміщення на веб-сторінці тощо.
7.2. Особливості надання інформації по кримінальним провадженням
7.2.1. У контексті кримінального провадження, що становить суспільний інтерес, суд інформує засоби масової інформації про різні процесуальні етапи руху справи тією мірою, щоб не допустити розголошення персональних даних.
7.2.2. Погляди та інформація про судовий процес, що триває, поширюються через засоби масової інформації з урахуванням презумпції невинуватості підозрюваного або обвинувачуваного у вчиненні злочину.
7.2.3. При наданні інформації про підозрюваних, обвинувачених чи засуджених, а також про інших учасників кримінального процесу слід дбати про повагу до їх приватності. Особливий захист має бути забезпечено неповнолітнім та іншим обмежено дієздатним учасникам процесу, а також потерпілим від кримінального правопорушення, підозрюваним, обвинуваченим  та засудженим. У всіх випадках належить пам’ятати про потенційні негативні наслідки, які для цих осіб може мати розкриття інформації, що дозволяє їх ідентифікувати.
 
   8. Доступ журналістів до судових рішень, матеріалів судового процессу
8.1. Доступ до судових рішень і матеріалів судового процесу забезпечується такими способами:
присутністю журналіста під час розгляду справи в суді;
присутністю журналіста в залі судового засідання під час проголошення судового рішення;
оприлюдненням судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень;
отримання інформації про прийняте рішення, шляхом звернення до суду.
8.2. Журналісти та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право відкрито робити письмові нотатки, використовувати портативні аудіо технічні засоби.
8.3. Публічно проголошені судові рішення можуть бути відтворені без обмежень відповідно до вимог діючого законодавства.
8.4. Оприлюднення судових рішень здійснюється через Єдиний державний реєстр судових рішень на офіційному веб-порталі Державної судової адміністрації України (www.court.gov.ua або www.reyestr.court.gov.ua) або на сайті суду.
 
   9. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису
9.1. Представники ЗМІ, як і інші учасники судового процесу та особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіо-технічні засоби відповідно до чинного законодавства України:
9.1.1. згідно ч.6 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду;
9.1.2. згідно ч.ч. 4-6 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.
Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав;
9.1.3.  згідно ч.ч. 5-7 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.
Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав;
9.1.4. відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.
9.2. У випадку слухання резонансних судових процесів і великої уваги до них преси в залежності від можливостей зали (кількості місць) забезпечується рівний доступ як представників громадськості, так і медіа.
 
     10. Організаційні питання проведення інтерв’ю
10.1.  Двосторонні зв’язки суду зі ЗМІ забезпечує працівник, який виконує обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря), організовує інтерв’ю з головою суду, суддею-спікером тощо.
Суддя-спікер надає офіційні коментарі, відповіді, інтерв’ю від імені суду представникам засобів масової інформації, у тому числі у справах, що становлять суспільний інтерес
10.2. Правовий статус інтерв’ю полягає у тому, що журналіст і суддя, працівник, який виконує обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретар), суддя-спікер чи інший працівник апарату суду, визначений головою суду або керівником апарату, є співавторами інтерв’ю.
10.3. Журналістам бажано завчасно планувати інтерв’ю, повідомити про свій намір працівника, який виконує обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретаря), повідомити йому тему розмови, обсяг і дату виходу матеріалу і попросити погодити час зустрічі.
10.4. З метою ефективного використання часу та узгодження із своїм напруженим графіком суддя може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з журналістом.
10.5. Суддям, працівнику, який виконує обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації (прес-секретарю) чи іншому працівнику апарату суду, визначеному керівником апарату треба враховувати, що журналісти можуть не мати юридичної освіти, працювати над матеріалами різної тематики, але оскільки вони виступають посередниками між судом і своєю аудиторією, у спілкуванні з ними слід вживати менше правової лексики, говорити на визначену ними тему, яка продиктована інтересами видання та цікавістю аудиторії.